- тож
- 1) спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. || Уживається для приєднання речення, що служить поясненням думки, висловленої в попередньому; відповідає знач. спол. тому, через те.2) част. Уживається для логічного вирізнення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання.••
Тож-бо ; Тож-бо і є ; Тож воно́ і є — уживається для підсумування висловленого кимсь.
Чи тож — невже, хіба.
3) присл., діал. Також, теж.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.